Одним із дієвих інструментів для недопущення втрати спірного майна до винесення судового рішення є забезпечення позову.
За заявою учасника справи, зробленою під час розгляду справи або до подання позовної заяви, суд має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наприклад, у спорі про визнання права власності в порядку спадкування позивач має право заявити про арешт майна, яке входить до спадкової маси.
На практиці існують випадки коли особи, які вступили у спадкові права та є відповідачами у вказаній справі можуть вчинити заходи щодо продажу такого майна, що у майбутньому ускладнить процес відновлення порушених прав позивача, адже доведеться повертати таке майно із чужого володіння.
Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Види забезпечення позову:
· накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
· накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
· заборона вчиняти певні дії;
· встановлення обов’язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
· заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
· зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
· зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
· зупинення митного оформлення товарів чи предметів;
· арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
Наведений перелік видів забезпечення позову не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 статті 150 ЦПК України. Недопустимо забезпечувати позовшляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Comments